Дані за
Aнонси
Фото новини
Третій сектор
Авторські роботи
Статті (ТОП 10)
Баба Ванга передбачила повернення України в оновлений СССР в 2013 році
Галичанам потрібна війна з Росією
У хоспісі - добре, але хотіла б померти вдома
Так кто же он, пан Тягнибок: еврей, полуеврей, антисемит или полуантисемит?
А якщо завтра - москаль ?
Розчленування України переноситься на рік
Як Бандера провів би Мобілізацію ?
Священник УГКЦ о Михайло Клапків купив собі АУДІ А-5 за 550 000 гривень
Как сумели за 20 лет превратить город Ивано-Франковск в поселок городского типа
Тисмениця просить у Бога ... снігу
Почему киевляне из столицы Украины перебираются в столицу Галичины ?
Чому Бог покарав москалів, що їхали на Тернопілля ?
Звідки узялася назва Галіція і що вона означала ?
Чому галицькі дівчата покидають монастирі ?
Україна нарешті має свого Жириновського та ЛДПР

Новини


Чому можна подавати до суду на Деканоїдзе за російську мову і не подавати на цілі анклави політиків і чиновників України?

4.9.2016

Володимир Ференц,  Івано-Франківськ              

Синдром Кокотюхи


Цю хворобу українців можна назвати по-різному  і  причетність до неї  популярного письменника Кокотюхи є даниною  моменту. В цьому немає нічого образливого для шановного Кокотюхи бо  власне це хвороба переважного числа українців. Більш того, цим таємно хворіє кожна пересічна людина і  навіть діти, коли  бачать як хтось побив з двох  нахабників слабшого. Мовляв, чого ти його б’ єш, от спробуй такого самого, але дужчого і нахабнішого побити? До того ж побитий дає списувати домашнє завдання, то кому це вигідно?

Андрій Кокотюха  зробив майже те саме, але при цьому  ненароком зачепив дуже болючу для українців тему. При всій повазі змовчати неможливо. Тому  спробую делікатно  пояснити,  чому   подавати до суду на Деканоїдзе за мову і  водночас не подавати  на  цілі анклави політиків і чиновників не є подвійним стандартом. Йдеться про судовий позов львів’янина  Святослава Літинського  до опільниці національної поліції  за те, що вона не послуговується державною мовою.

Пан Кокотюха обурений тим, що пан Літинський і його послідовники причепились до пані Хатії замість подавати в суд на більш вартих кандидатів  від Авакова до всього опоблоку і загалом – ледь не до  половини армії чиновників і тих, хто  рече від імені держави. Називає це подвійними стандартами.  Саме в цьому звинуваченні  криється  велике непорозуміння, яке може стати для українців немалою проблемою зверх  сотні  інших, а це явно несправедливо.

Хатія Деканоїдзе  є грузинкою, але для формальної  причини позову це не має значення. Вона вже тривалий час працюює на державній службі  і повинн послуговуватись державною мовою. Наше справедливе трудове законодавство  забороняє відмовляти у працевлаштуванні з мотивів національності, мови, віросповідань, орієнтації, тощо. Що стосується не мовлячи державно, то вони мають право на працевлаштування, але працедавець створює їм умови для вивчення державної мови з наступною атестацією на професійну придатність  і у випадку незадовільного тесту має право звільнити з причини профнепридатності.

Працедавці – це ми і наша проблема, що тих, які  діють від нашого імені  інколи теж варто атестувати на застосування державної мови. Чому на застосування, а не володіння? Тому, що більшість з тих, хто неправомірно не застосовує державну мову фактично нею володіє. Пані Хатія точно не володіє українською, але як людина закону могла б хоч публічно пообіцяти  оволодіти до певного терміну і гідно цю проблему подолати.

Але в мене інша мета, тим паче з нею судиться пан Літинський. Треба віддати належне цьому патріоту і громадянинові, адже  не кожен з нас  має змогу і терпіння судитися  за мову. Не тому, що ліньки чи байдуже – кандидатів легіон! Життя на  спілкування з найсправедливішими українськими судами можна стратити і  стіна російськомовно стоятиме. Т

ут пан Кокотюха правий – кандидатів безліч  і один одного впливовіший, інколи багатший і здатний засудити без проблем.  Тому українці  з часом переконуються, що судитися  з  особливими людьми  неможливо і не варто, хіба що для звертання уваги громадськості до проблеми державної мови в державі. Непідсудні як говорили російською, так і будуть. Не тому, що вони не люблять українців чи менші патріоти.

Очевидно мають якийсь мотив, але  не скажуть правди та й не потрібна нам ця правда. Нам потрібна сильна і багата держава, а без авторитету державної мови  не зникне другий гуманітарний центр державності в Україні. З двома  центрами державності держава стає розділеною в собі і тому приречена бути слабкою.  А в нас до традиційного зросійщення  своїми чиновниками додалось зросійщення  найнятими іноземцями, які здебільшого чомусь російськомовні.

Тому позов Літинського до пані Хатії  і є своєрідним способом нагадати найнятим чиновникам-іноземцям  про їхню відповідальність перед Конституцією держави, яка їм платить інколи такі гроші, які не снилися доморощеним бюрократам. Тому я ніяк не зрозумію  докір пана Кокотюхи про подвійні стандарти.

По перше, поодинокі позови окремих громадян не є тією радикальною боротьбою за утвердження державної мови, яка  може  дати скорий результат  і тому немає жодного сенсу, кого обрав пан Літинський на цей раз. Цим він не встановлює якісь  стандарти, тим паче подвійні. Сам одинаком протестує проти подвійних стандартів українського суспільства, яке закриває очі, мовчить, поступається мовою держави при нагоді і без. Протестує проти громадянського лінивства багатьох  з нас бо нагода підтримати державну мову і державу настає кожен день.

Ми не завжди це розуміємо, декому  байдуже  якою мовою і все це виливається в загальну байдужість до себе, в громадянське безладдя  і розхристаність. А хтось в цей момент вмирає за державу. Нам це теж здається далеким  конфліктом  типу АТО.

Ми не хочемо розуміти, що держава може перемогти у сучасному світовому змаганні лише міццю єдиного гуманітарного начала, основою якого є мова і традиція, тобто своєю ідентичністю. В цьому  сенсі  державна  мова потрібна  не тільки етнічним українцям. Без  конституційного домінування державної мови  не буде сильної і багатої держави. Путін точно це розуміє. То чому  не хочемо розуміти цього ми, а інколи  готові брати на кпини тих поодиноких патріотів, які нам про це нагадують одноосібними акціями незгоди?

Багатьом  зручніше дивитися збоку, спостерігати  як поодинокі літинські  пробують зрушити  менші камені,  коли варто братися відкочувати з українського шляху цілі валуни і навіть скелі.  Дискримінація хоч чимось корисних державі  людей, кажуть  ці багатослівні розумники! Не треба вибірковості, хай  би всі камені  покотились відразу  геть, руками тисяч казково дужих літинських! Важко сперечатись з людьми, готовими до компромісу на основах держави. Краще б вони мовчки підставили плече! 





Добавити в обране
Google+

КОМЕНТАРІ

 
     добавити свої коментарі
ім'я:
текст коментаря:
сума: 1+3=

Відгуки мають бути максимально коректними та аргументованими.
 
Волонтери Благодійного християнського фонду Солідарності започаткували новий соціальний проект «Читання із сіллю»
Пропозиція вальцманів: засудження 73-ьох річної матері Олега Бахматюка плюс 800 "лімонів" - в обмін на припинення кримінального переслідування прикарпатського олігарха
Бахматюк накачал меня виски и я рыгал всю ночь - Олесь Довгий
Чи пісенний флеш-моб з виконання радянських пісень, який котиться вокзалами Великої України, докотиться до Галичини?
Покійний священик о.Луцький почав "писати" листи з того світу, викриваючи корупцію в Івано-Франківській єпархії УГКЦ
SELECTORNEWS
Погода, Новости, загрузка...
RSS стрічка
rss стрічка новин та статтей
Яндекс.Лєнта Google.Reader
Підписатись на розсилку новин
Острів Галичина в соціальній мережі Facebook Острів Галичина в соціальній мережі Twiter Острів Галичина в live journal
Чи пісенний флеш-моб з виконання радянських пісень, який котиться вокзалами Великої України, докотиться до Галичини?
Новини на TVgid.ua
Загрузка...
Загрузка...
KINOafisha.ua - фільми, кінотеатри
Rambler's Top100
Copyright © 2009-12, “NetLS”
Счетчик тИЦ и PR Яндекс цитирования Український портАл
При повному або частковому використанні матеріалів гіперпосилання на «Острів Галичина» обов'язкове.
Відповідальність за достовірність фактів, статистичних та інших відомостей несуть автори матеріалів.
Редакція сайту «Острів Галичина» може не розділяти точку зору авторів статей та відповідальності за зміст матеріалів не несе.