Дані за
Aнонси
Фото новини
Третій сектор
Авторські роботи
Статті (ТОП 10)
Баба Ванга передбачила повернення України в оновлений СССР в 2013 році
Галичанам потрібна війна з Росією
У хоспісі - добре, але хотіла б померти вдома
Так кто же он, пан Тягнибок: еврей, полуеврей, антисемит или полуантисемит?
А якщо завтра - москаль ?
Розчленування України переноситься на рік
Як Бандера провів би Мобілізацію ?
Священник УГКЦ о Михайло Клапків купив собі АУДІ А-5 за 550 000 гривень
Как сумели за 20 лет превратить город Ивано-Франковск в поселок городского типа
Тисмениця просить у Бога ... снігу
Почему киевляне из столицы Украины перебираются в столицу Галичины ?
Чому Бог покарав москалів, що їхали на Тернопілля ?
Звідки узялася назва Галіція і що вона означала ?
Чому галицькі дівчата покидають монастирі ?
Україна нарешті має свого Жириновського та ЛДПР

Авторські роботи

Авторські роботи  >  Радислав Петрів

А який він АДАМЦЬО сьогодення?


-    Запитали у івано-франківців у час Хрестопоклонної неділі Великого Посту актори Вигодського народного театру виставою «Адамцьо».
 
До свого сорому, до цього часу не відав, що у Вигоді уже далі cорок років є такий неймовірний театр. Забігаючи наперед визначу цей театр як театр професійних аматорів. Театр, який вперше в Україні поставив виставу «Маруся Чурай» Ліни Костенко. Театр, який за виставу «Камінний хрест» за В.Стефаником отримав Гран-прі. Театр, де аматорство й професіоналізм переплелися, як Лель і Полель.

Вигодчани розповіли на сцені непросту історію, що за твердженням авторки повісті «Адамцьо. Вінець Божого творива» Оксани Кузів мала місце у селі Колодіївка під Івано-Франківськом у непрості повоєнні часи. І хоча всі градуляції опісля вистави лунали в адресу письменниці з Бурштина, режисерський задум Богдана Мельника є не менш цікавий своєю самодостатністю постановки.

У цей вечір глядачі приймали на лаштунках такий собі іспит совісті, сповідь з усього життя головного героя – уже немічного Адамця. У виставі їх було троє: дитя, чоловік і старий. У тьох віках Адамцьо. Він, котрий народжений поза шлюбом і нехрещений, рано осиротілий син українки та жида, з дитинством повним поневірянь. «А напровесні й лобода замість хліба здавалася медом». 

Уже в юності, дочекавшись батька з фронту, почав газдувати: корова й аж десять курок. Одружився на дівчині, котрої за сільськими плітками й мізинця не вартував. Та й не любила вона його (що й чому – у виставі цей кусень життя головного героя є слабким місцем). Мав «гіпнотичний» погляд, що й привернуло увагу комуністів села. «Гіпнозом до комунізму».

А Адамцьо «За світську владу землю готовий гризти». Й гриз, - вигриз собі місце комірника у колгоспі. Чи любив? Мабуть, таки любив. Любив і батька, й дружину, й дитину. Та любити не вмів. Не знав. Хотів захистити себе й сім’ю, але наркотик вседозволеності влади виявився сильнішим. Насолода від влади стала сильнішою за людяність. Влада перемогла людину. Як плата, як остання спроба до віднови -  від голоду помирає забутий батько. Але гальма уже не спрацьовують: батіг лягає на плечі дружини, цей же батіг стає зашморгом на шиї сусіда, що задивився на благовірну. Цей же батіг стає сокирою на Бога.  Засліплена владою душа, що у своїй гордині вседозволеності прагне засліпити Бога. І … невиносима ноша гріха…  

Образ Адамця не такий вже й простий у інтерпретації вигодчан. Що важливіше: життя чи ідея? Ідея чи гарування по сибірах? Адамцьо обрав життя. Своє і ситне. Та зрада й холуйство очевидно непростимі речі. І цим повоєнна історія перегукується з сьогоденням. Гріх і спокута, вина і кара, злочин і покарання.   Що кому годіт сі…  Чи простимі зрада й холуйство у нинішній час? Таки відзначу, що це запитання, як і німе питання – а який він Адамцьо сьогодення – висіло над лаштунками і поза ними у глядацькій залі весь час вистави. 

І не дивлячись на чимало огріхів у виконавчій майстерності, актори підкуповували своєю щирістю. І це було правдою і тому було цікаво. Вистава якимось містичним чином тримала увагу глядача всі півтори години. Актори приманювали глядача не скільки спробою грати і не скільки намаганням уподібнитися професійним акторам, а власне своїми мотивами, пронизливо чітким розумінням: чому я це роблю, чому я на сцені.

Аматорська постановка викликала на суд сьогодення ідею модернового часу – ідею Федора Достоєвського про неминучість покарання за провину. У постановці вигодчани дуже чітко  показали як провина пов'язана з культурним контекстом. Це було щось нове й викликало інтерес. Власне тут варто відмітити справжню майстерність актора вчителя Володимира Семківа. Він наскільки вдало передав у відчуттях як цей культурний контекст й карає, що й глядач услід актору теж «відчув цю нестерпну печію гріха у грудях».
 
Та однак: хто ж карає? Людський прокльон до сьомого коліна, який ми чітко чуємо у виставі, чи це Божа помста? Багато поживи для роздумів задала вистава. І насамперед: чи існує на сьогодні альтернатива установці - вина/прощення - і, якщо існує, то від чого залежить її актуалізація?

Підсумовуючи: власне таким має бути справжній аматорський театр – не вітіюватим у постановці крадених п’єс, а справжнім - правдивим у постановці гострих питань сьогоденню. Бо як кажуть на бойківській землі:  єдиного мука десєтьом наука. То краще цю муку бачити лише в театрі, а не у житті. На то і є театр…

Добавити в обране
Волонтери Благодійного християнського фонду Солідарності започаткували новий соціальний проект «Читання із сіллю»
Пропозиція вальцманів: засудження 73-ьох річної матері Олега Бахматюка плюс 800 "лімонів" - в обмін на припинення кримінального переслідування прикарпатського олігарха
Бахматюк накачал меня виски и я рыгал всю ночь - Олесь Довгий
Чи пісенний флеш-моб з виконання радянських пісень, який котиться вокзалами Великої України, докотиться до Галичини?
Покійний священик о.Луцький почав "писати" листи з того світу, викриваючи корупцію в Івано-Франківській єпархії УГКЦ
SELECTORNEWS
Погода, Новости, загрузка...
RSS стрічка
rss стрічка новин та статтей
Яндекс.Лєнта Google.Reader
Підписатись на розсилку новин
Острів Галичина в соціальній мережі Facebook Острів Галичина в соціальній мережі Twiter Острів Галичина в live journal
Чи пісенний флеш-моб з виконання радянських пісень, який котиться вокзалами Великої України, докотиться до Галичини?
Новини на TVgid.ua
Загрузка...
Загрузка...
KINOafisha.ua - фільми, кінотеатри
Rambler's Top100
Copyright © 2009-12, “NetLS”
Счетчик тИЦ и PR Яндекс цитирования Український портАл
При повному або частковому використанні матеріалів гіперпосилання на «Острів Галичина» обов'язкове.
Відповідальність за достовірність фактів, статистичних та інших відомостей несуть автори матеріалів.
Редакція сайту «Острів Галичина» може не розділяти точку зору авторів статей та відповідальності за зміст матеріалів не несе.