Дані за
Aнонси
Фото новини
Третій сектор
Авторські роботи
Статті (ТОП 10)
Баба Ванга передбачила повернення України в оновлений СССР в 2013 році
Галичанам потрібна війна з Росією
У хоспісі - добре, але хотіла б померти вдома
Так кто же он, пан Тягнибок: еврей, полуеврей, антисемит или полуантисемит?
А якщо завтра - москаль ?
Розчленування України переноситься на рік
Як Бандера провів би Мобілізацію ?
Священник УГКЦ о Михайло Клапків купив собі АУДІ А-5 за 550 000 гривень
Как сумели за 20 лет превратить город Ивано-Франковск в поселок городского типа
Тисмениця просить у Бога ... снігу
Почему киевляне из столицы Украины перебираются в столицу Галичины ?
Чому Бог покарав москалів, що їхали на Тернопілля ?
Звідки узялася назва Галіція і що вона означала ?
Чому галицькі дівчата покидають монастирі ?
Україна нарешті має свого Жириновського та ЛДПР

Авторські роботи

Авторські роботи  >  Радислав Петрів

У «Сценарій для трьох акторів» затесався «Бармалей»



І що ми бачимо другого дня у прочинених дверях Відкритого театру у Івано-Франківську? 


Непересічна подія для міста, але не для містян. І другого дня у глядацькій залі було обмаль франківців. Не знають про фестиваль? Чи театр як такий уже не цікавий? Чи ігнорять? Не густо на фестивалі ні знаних франківських театралів, ні знаних франківських акторів.  Зате з усього світу повен міх.

А день таки був цікавий і насичений: майстер-клас від Ірини Бенюк і плейбек-театр від Кібітки, й презентація Неди Нежданової з унікальним доробком українських драматургів – антології п’єс «Майдан. До і Після», й зрештою вистава «Сіра зона» від ПлейПост-Театру.  Але й майстер-клас і плейбек, і ПлейПост ще наступного дня виставлятимуть свої творчі доробки. І, завершивши свій гештальт побаченого,  обіцяю розповісти й про них. 

Сьогодні глядацька зала повнилася аплодисментами найменшим акторам фестивалю – вихованцям дитячої театральної школи «Живбувпес». Малеча на сцені творила історію про Бармалея і жваво застерігала – «не ходіть дітки в Африку гратися»!  

Таки правду казали: «Африка», як і сцена театру, не терпить грайливого до себе ставлення. І на відміну від ранків у дитсадку потребує повної самовіддачі. Навіть, якщо ти ще просто малюк. І навіть, якщо ця сцена у дитсадку, чи у театрі.  

БАРМАЛЕЙ. Ми побачили класичну виставу адресовану батькам і родичам малих артистів.  Тішить, що у місті знову почали відроджуватися дитячі театральні школи, студії, гуртки. Власне ази акторського мистецтва і, насамперед, мистецтва переживання й мистецтва подання є конче потрібні людині, яка росте. Адже, що таке доросле життя як не освоєння тих чи інших ролей? І професійних, і громадських, і, зрештою, і ролі переможця чи невдахи у житті. Отже, добру й потрібну справу для майбутнього і  дітей, і міста, і країни творять керівники дитячого театру - актори Івано-Франківського муздраму – Ігор Захарчук та Олексій Лейб’юк. І щиро дякую їм за це. І варто франківській громаді усіляко підтримати ці починання. Бо зрештою – чужих дітей у нашої  міської громади не буває.

Митецьку естафету від дітей підхопили актори театру молодіжного – Дрогобицький Театр Альтер (Режисер театру — Андрій Юркевич) з виставою «Сценарій для двох акторів». Вистава дуже цікавої п’єси, яку знаний польський драматург зі Львова Богуслав Шеффер написав у 1988 році для своїх друзів: братів-акторів Міколая та Андрія Грабовських та Яна Пешка. 

Початок вистави дуже насторожив: з декорацій на сцені одні стільці. Невже доведеться дивитися виставу у стилі «стілець і я біля нього»? – розчаровано позирав я на сцену. Це моветон (поганий тон) у сучасному театрі з його нестримним і невтомним пошуком нових форм для творення змісту. Ну принаймі на дворі уже й постмодерн і його театральна «посестра» - постдрама уже відчувають, що старіють, і все більше приглядаються у що б нове ускочити. На перехресті часу – з легкої руки Бодріяра -  пост-тілесність. І це зараз хороший тон, це  - бонтон. І поле ще зовсім незоране. 

Перше враження виявилося оманливим. Історія трьох акторів (Олександр Максимов, Ігор Стахнів, Андрій Юркевич) про їх  життя за лаштунками виявилася досить жвавою і у виставі в рух йшло усе. І музичні колонки теж. Актори щоразу обігрували їх, як собі хотіли. Згадалося про піджеїв на вечірці у нічному клубі. Це було майже то. Бракувало лиш відповідної музики. Але, позаяк, через шалений темпоритм вистави, музика й не була потрібна.  Зуміли й глядачів включиту в гру. Та от матерщина чомусь була недоречна. Штучна і чомусь російська. Терміново акторську братію треба перевчати на українську лайку. 

У виставі було все: й  особистісні конфлікти, і дискусії про мистецтво, і найпотаємніші прагнення, і театральні пози і гримаси. 

Вистава вдалася. По-суті авангардну п’єсу актори зуміли передати методом класичного камерного театру і це відкрило нові й цікаві грані. І тому сподобалося. Глядачі вкотре за цей день відганяли ненажерливого пожирача часу Кроноса й своїми аплодисментами карбували пам’ять про побачене від театру Альтер у вічність.

А завтра буде новий день, і нові вистави. І варто завітати на майстер-клас плейбек-театру. Playback-театр – театр зовсім некласичний і далекий від нарцисизму академічного театру. Його вигадав в 1975 році Джонатан Фокс, непрофесійний актор, який любив це мистецтво до безтями. Він знайшов цю форму театру в непальських селах, де провів два роки в якості добровольця Корпусу Миру. 

Хто хоче поділитися своєю історією? - оцими словами, без будь-якого раніше приготовленого сценарію, починається плейбек-вистава  з історій глядачів. Це що виходить, без історії спектакль не почнеться? А яку історію потрібно розповісти? І як актори збираються грати без сценарію? Про це завтра.

А завершиться фестиваль – кращою українською виставою 2015 року – виставою у форму постплей-театру, де злилися сцена і глядацька зала, де п’єса зіткана зі справжніх історій справжніх людей і грається так, що пробирає і перевертає все єство, де важливіша не так сама гра як розмова після гри – вистава «Ополченці» від Галини Джикаєвої і її Postplay-театру. 

А Після гри … завжди єднання.  А де єднання, там і перемога, - сказав дві тисячі років тому славетний римський актор Публілій Сір. Сірієць, до речі.

Після гри … завжди єднання. І тому, переможемо!

Добавити в обране
Волонтери Благодійного християнського фонду Солідарності започаткували новий соціальний проект «Читання із сіллю»
Пропозиція вальцманів: засудження 73-ьох річної матері Олега Бахматюка плюс 800 "лімонів" - в обмін на припинення кримінального переслідування прикарпатського олігарха
Бахматюк накачал меня виски и я рыгал всю ночь - Олесь Довгий
Чи пісенний флеш-моб з виконання радянських пісень, який котиться вокзалами Великої України, докотиться до Галичини?
Покійний священик о.Луцький почав "писати" листи з того світу, викриваючи корупцію в Івано-Франківській єпархії УГКЦ
SELECTORNEWS
Погода, Новости, загрузка...
RSS стрічка
rss стрічка новин та статтей
Яндекс.Лєнта Google.Reader
Підписатись на розсилку новин
Острів Галичина в соціальній мережі Facebook Острів Галичина в соціальній мережі Twiter Острів Галичина в live journal
Чи пісенний флеш-моб з виконання радянських пісень, який котиться вокзалами Великої України, докотиться до Галичини?
Новини на TVgid.ua
Загрузка...
Загрузка...
KINOafisha.ua - фільми, кінотеатри
Rambler's Top100
Copyright © 2009-12, “NetLS”
Счетчик тИЦ и PR Яндекс цитирования Український портАл
При повному або частковому використанні матеріалів гіперпосилання на «Острів Галичина» обов'язкове.
Відповідальність за достовірність фактів, статистичних та інших відомостей несуть автори матеріалів.
Редакція сайту «Острів Галичина» може не розділяти точку зору авторів статей та відповідальності за зміст матеріалів не несе.