Дані за
Aнонси
Фото новини
Третій сектор
Авторські роботи
Статті (ТОП 10)
Баба Ванга передбачила повернення України в оновлений СССР в 2013 році
Галичанам потрібна війна з Росією
У хоспісі - добре, але хотіла б померти вдома
Так кто же он, пан Тягнибок: еврей, полуеврей, антисемит или полуантисемит?
А якщо завтра - москаль ?
Розчленування України переноситься на рік
Як Бандера провів би Мобілізацію ?
Священник УГКЦ о Михайло Клапків купив собі АУДІ А-5 за 550 000 гривень
Как сумели за 20 лет превратить город Ивано-Франковск в поселок городского типа
Тисмениця просить у Бога ... снігу
Почему киевляне из столицы Украины перебираются в столицу Галичины ?
Ціни на вагінальний та анальний секс у Львові знизилися у два рази
Чому Бог покарав москалів, що їхали на Тернопілля ?
Звідки узялася назва Галіція і що вона означала ?
Чому галицькі дівчата покидають монастирі ?

Статті


Польське бидло: «Для українки – це щастя, якщо поляк її пригостить»

18.7.2017 Рубрика БЕЗВІЗ



Журналістка Ольга Жук  з Тернопільщини три місяці пропрацювала у Польщі. Спочатку збирала яблука, потім печериці. Дівчина зізнається – це був важливий досвід, який допоміг їй не тільки краще зрозуміти поляків, а й українців.

Чому вирішили поїхати до Польщі як заробітчанка?

– Київ став дуже дорогим. Якщо ти орендуєш кімнату, ще й платиш комуналку…Я працювала в редакції, де затримували зарплатню. На ринку праці мені пропонували 5 – максимум 6 тисяч гривень. Я ж теж приїжджаю до Києва як на заробітки. Мені потрібно купити все – від А до Я. Я не можу собі дозволити жити у Києві за теперішніх цін. На квартиру я витрачаю до 3 тисяч взимку – 2 тисячі – оренда кімнати, плюс оплата опалення. Лишається 2 тисячі.


Яка ситуація з пошуком роботи, оформленням?

– Тема з запрошеннями дуже складна і я маю купу претензій до цієї системи. Я як сезонний працівник переплачую купу грошей, щоб мені знайшли роботу. Польські фермери часто не користуються інтернетом і не пишуть оголошень.

У новинах часто можна почути про українців-нелегалів. Є поляки, які роблять по 500 запрошень на роботу для українців і не мають ніякого бізнесу. Їх знаходять і притягують до відповідальності. Наші, купивши таке запрошення в агентів біля візових центрів чи через інтернет, потім мають проблеми на кордоні. У кращому випадку їх просто завертають додому. Ці махінації поляки в новинах називають “мафією”.

А умови праці? Ставлення до українців нормальне?

– Перший раз я була на яблуках, потім на грибах. На яблуках один чоловік сказав: «До мене раніше приїжджали звичайні селяни. Старшого віку – мами, бабці, яким треба вчити дітей чи онуків в університеті, хати будувати. У 2015 році було дуже багато людей з вищою освітою. Якщо раніше питали «Картку якого мобільного оператора купити?», то зараз питають «Чи є у вас доступ до інтернету?». Прогрес є».

Умові різні. І мені здається, через величезний наплив людей, ставлення до українців стає все гіршим. Їдеш по Варшаві – не чуєш польської мови. Усюди українці.

На яблуках нами керував чоловік з вищою освітою – тримав нас в єжових рукавицях. Він казав: «Українці – це лінтюхи. У них є українська хвороба – говорити, а не працювати. Вас треба ганяти, бо ви нічого не доробите».

На печерицях господарювала молода сім’я, яка викупила для робочих цілий будинок. Його переробили під гуртожиток. Дім знаходився у селі. Вони брали гроші за ремонт у туалеті і ванній, якщо щось ламалося. Вони казали, що то українці такі свині, які все ламають. «Не вмієте користуватися. Як дбаєте – так маєте», – говорили вони. У дружини господаря було дві дочки. Одна з них, повертаючись з садочку казала: «Українці – то є сміття». Мабуть, мати часто вживала цю фразу, і тепер для них ми – сміття.

А крім роботи? Спілкуючись з поляками на вулиці відчували зверхність чи щось подібне?

– Якось на вокзалі до мене підійшли чоловіки. Коли вони зрозуміли, що я українка, запросили на каву. Я відмовилася, а вони сказали: «Для українки – це щастя, якщо поляк її пригостить». Вони поводять себе так, ніби кожна українка готова під поляка підстелитися, бо хоче залишитися у Польщі.  Хоча поляки також масово виїжджають до Голландії, Британії, Ірландії.

Вдалося заробити?

– На яблуках було нормально. Я купила собі планшет. На грибах був закон  – новачки не заробляють, але коли довго працюєш, втягуєшся і починаєш заробляти більше.

Дівчата, які працюють на заводі, що готують яблука до експорту – складають у ящики, ліплять наклейки, кажуть, що роботи багато. Можна працювати від 10 до 20 годин. Починати треба у 7-й, коли б ти не закінчила попередню зміну. Отримуєш 7 злотих за годину (приблизно 45 гривень – авт.). Можна багато заробляти, але ти будеш дуже втомлюватися. Навіть у неділю не матимеш вихідного. Вони живуть у фургончиках – як будівельники з Азії. Але за житло не треба  платити.


Польське бидло: «Для українки – це щастя, якщо поляк її пригостить»

Щоб підняти рівень своєї зарплати


ВИВЧІТЬ ІНОЗЕМНУ МОВУ




Це не дуже великі гроші. Яка тоді мотивація, крім заробітку?

– Це хороша можливість подорожувати, вивчати іншу культуру, інший бізнес. Мені це було дуже цікаво, бо в Україні дрібний бізнес – повністю занехаяний. Поляки набагато прогресивніші. Ніхто не жаліє за минулим. Вони аналізують історію і розуміють, що добре бути господарем на своїй землі.

А українці?

– Часто українці, що приїжджають, відсталі. Наприклад, слухають якусь російську попсу 90-х – «По крыше дома голубей гонял». Зі мною працювали два хлопці з Дрогобича – 18-20 років. Слухали щось таке, чого вже і на радіо нема. Я питаю: «Де ви таку музику взяли?». А вони мені: «Що, ностальгію відчула?». Відповіла: «А скільки тобі років, що твоя ностальгія «По крыше дома голубей гонял»?». Вони вважали, що це хіти.

З нашими людьми ще багато роботи. Вони не знають своїх прав – здають паспорти. Вони не подорожують. Коли я працювала на яблуках, ми жили біля Варшави. Можна було у вихідний туди поїхати і погуляти. З 14 працівників ніхто крім мене туди жодного разу не з’їздив. Вони кажуть: «А це коштуватиме денний заробіток». Ми заробляли біля 70 злотих. Я з’їздила на 40 злотих – ходила пішки і економила. Але для них купити горілки – оце кльово. Через це і поляки так ставляться. А ще – наші один одного не захищають.

Є така проблема.

– Я не розуміла, в якій країнs я живу.  А потім ти потрапляєш у середовище українських робітників, де тільки ти читаєш книжку, вимикаєш ДахуБраху, бо їм ця музика неприємна. Тоді розумієш – країна дуже різна. Не тільки Схід-Захід різний, але й сусідні хати різняться.

Так у будь-якій країні. Багато факторів – освіта, виховання…

– В Україні навіть освічені люди не можуть себе почувати достойно. Наприклад, моя знайома працює у регіональній психлікарні. Зарплатня 1200 гривень, але ти працюєш з неконтрольованими людьми, які можуть тобі плюнути в обличчя, штовхнути. Це принижує. Як у тебе може бути повага до себе? Тому, коли тобі у Польщі кажуть: «Давай паспорт!», ти його просто віддаєш. Україна дуже принизила людей. У Польщі українці кажуть «Ми знаємо, за що ми працюємо». Люди заробляють за день стільки, скільки за місяць в Україні не зароблять.

Добавити в обране
Google+

КОМЕНТАРІ

 
     добавити свої коментарі
ім'я:
текст коментаря:
сума: 6+5=

Відгуки мають бути максимально коректними та аргументованими.
 
Внаслідок скасування віз почастішили випадки коли українці працюють в ЄС... безкоштовно
На Україну насувається справжня катастрофа - директор відділу стратегії Warsaw Enterprise Institute
Нові тренди туристичного сезону: Болгарію запитують бідні провінціали, яку в підсумку обирають якусь українську Кіріловку
Революція "гідності" породила масу благодійних організацій, які замість допомогати людям крадуть гроші та обманують громадян
"Немає нічого нового під українським сонцем" - підніжжя пам'ятника Т.Шевченку в Надвірній
SELECTORNEWS
Погода, Новости, загрузка...
RSS стрічка
rss стрічка новин та статтей
Яндекс.Лєнта Google.Reader
Підписатись на розсилку новин
Острів Галичина в соціальній мережі Facebook Острів Галичина в соціальній мережі Twiter Острів Галичина в live journal
"Немає нічого нового під українським сонцем" - підніжжя пам'ятника Т.Шевченку в Надвірній
Новини на TVgid.ua
Загрузка...
Загрузка...
KINOafisha.ua - фільми, кінотеатри
Rambler's Top100
Copyright © 2009-12, “NetLS”
Счетчик тИЦ и PR Яндекс цитирования Український портАл
При повному або частковому використанні матеріалів гіперпосилання на «Острів Галичина» обов'язкове.
Відповідальність за достовірність фактів, статистичних та інших відомостей несуть автори матеріалів.
Редакція сайту «Острів Галичина» може не розділяти точку зору авторів статей та відповідальності за зміст матеріалів не несе.