Дані за
Aнонси
Фото новини
Третій сектор
Авторські роботи
Статті (ТОП 10)
«Дівчата зі Львова» для поляків — це комедія
Як студенти допомагали св. Миколаю ?
Ворогові не побажаю поїхати на заробітки
Відкриття року
Біблія навчає про 4-ри краї Землі
Земля наша куля, але не така як нас учать
Сонце зупинялося вже не раз
Стовпи Землі
Першу адвентську свічку запалили в Івано-Франківську
Небесна твердь
Дістати зірку з неба - не така вже й проблема
Небо голубе тому, що над нами... вода

Статті



CТАТТЯ В АРХІВІ ВІДСУТНЯ




 «Рученьки  терпнуть,  злипаються  віченьки. Боже,  чи  довго  тягти? З  раннього  ранку  до  пізньої  ніченьки голкою  денно  верти». Вірш «Швачка» Павло Грабовський написав у 1894 році…

…Пані Галина свого часу закінчила швейне училище, але постійної роботи у своєму забутому Богом і людьми райцентрі не мала. Перебивалась випадковими заробітками: то сусідам штани підкоротить, то подругам спідниці пошиє. Але з тих копійок, що мала за таку роботу, не проживеш. Чоловік також постійної роботи не мав, а двійко дітей треба «підняти», вивчити. Тож, як тисячі українок, поїхала на чужину на заробітки.

Неподалік Варшави молоде подружжя у підвалі власного будинку облаштувало невеликий підпільний цех з пошиву жіночих костюмів. На роботу взяли Галю та її куму. Жили жінки поруч у маленькій прибудові. Там хіба що спали. Бо працювали по… 19 годин на добу: з п’ятої ранку до 12 ночі. Без перерви на обід. Замість обіду — горнятко кави та канапка, які робили собі прямо там, у цеху, по суті, не відриваючись від виробництва. Каву, згадує пані Галина, пили “відрами”, щоб спати не хотілось. Через  це мала проблеми з кістками. Мабуть, увесь кальцій з кісток та кава вимила. На тиждень мали один вихідний — неділю. Тоді й відсиплялися.

У такому нелюдському темпі жінка працювала кілька років. Каже, могли працювати і без “фанатизму”, але господиня казала: “Чим більше костюмів пошиєте, тим більше заробите і ви, і я”.

Пані Галина шила піджаки, її напарниця — спідниці. Працювали як конвеєр. З часом так набили руку, що за робочий день примудрялися зшити більш як сотню костюмів. За зміну отримували приблизно по 45 доларів кожна.

Господарі до українських наймичок ставилися нормально. Не принижували, не ображали. Бувало, на свята до свого столу запрошували. “Якось у пана був день народження. Святкували вдома, — пригадує жінка. — Ми, як завжди, працювали, не підводячи голови. Десь об одинадцятій вечора пан до нас спустився і запросив на чарочку. Не горіли бажанням йти. Були втомлені і мріяли лише про відпочинок. Але він наполягав. Довелось зупиняти швейні машинки і йти на забаву. Це була субота, тішило, що завтра відіспимося. Трохи посвяткували та й пішли до себе спати. А на другий день господиня прийшла до нас десь коло обіду і нагадала, що вчора роботу не закінчили. Мусили у неділю йти у цех і дошивати суботню норму”.

Костюми від українських кравчинь польське подружжя продавало в Росію. Казали, що ринок там бездонний. Попит на них був шалений, тож з часом поляки взяли на роботу ще двох українок. Відтоді почалися проблеми. Одна з новоприбулих фізично не витримувала майже цілодобової праці. Оскільки не могла швидко і якісно шити нарівні з іншими, їй доручили прасувати вже готові вироби. Але й тут не давала собі ради. Псувала речі або ж погано прасувала, а штрафи за збитки ділили на всіх. Виникали сварки і на побутовому рівні. Наприклад, з холодильника зникала їжа, були дрібні крадіжки грошей. Одне слово, пані Галина вирішила шукати іншу роботу, не таку виснажливу.  Тим паче, й очі почали підводити, і здоров’я погіршилося.

Якраз знайома розповіла, що є робота опікунки за бабцею, якій вже добряче за дев’яносто років. Старенька — лежача, майже не встає, не ходить. Жити треба разом з бабцею в однокімнатній квартирі. В обов’язки входить прибирання помешкання та готування їжі. Зарплата невелика -  450 євро, але харчування за рахунок працедавця. Раз чи два  на тиждень син бабусі, також вже пенсіонер, привозив продукти, з яких пані Галина готувала і для старенької, і для себе. Часом чоловік залишав їй невеликі гроші, щоб дещо докупила. Звіту за витрачені гроші не вимагав, довіряв. Але, бувало, й перевіряв. Одного разу, десь у перші дні роботи, пані Галина брала з шафи постіль, щоб постелити своїй підопічній чисту, і побачила серед постільної білизни 50 євро. Звичайно, до них навіть не доторкнулася. Лишила там, де лежали. Припускає, в такий спосіб її перевіряли на чесність. Хоча, каже, може, справді хтось їх там випадково забув…

З хати рідко виходила. Хіба в магазин по хліб та у неділю зранку в українську церкву.

Бабця опікунку з України дуже любила. Коли прийшла на роботу, старенька була у досить занедбаному стані, мала пролежні. Попередня доглядальниця, до речі, полячка, не дуже відповідально ставилась до своїх обов’язків. Галина мала з собою помічну настоянку з лілії, якою за два тижні пролежні вилікувала. Щоранку свою підопічну мила, робила масажі, зачісувала. Каже, ставилась до старенької, як   до рідної матері.

Оскільки бабця весь час лежала, часто дрімала,  Галина мала багато вільного часу. Без роботи сидіти не звикла, тож відремонтувала усю постіль, що була, та одяг старенької, зашила дірочки, пришила ґудзики. Коли родичі дізналися, що вміє шити, також приносили речі на ремонт. Пропонували за додаткову роботу доплатити, але вона гроші брати відмовлялась. Все одно мала вільний час…

Добавити в обране

КОМЕНТАРІ

 
ім'я:
текст коментаря:
сума: 1+1=

Відгуки мають бути максимально коректними та аргументованими.
 

Вуйко  | 27.3.2017
Ничего страшного, зато работают у Эуропе!


ЗМІ б'ють на сполох: колишні фахівці NASA переконані, що Земля плоска
Переважна більшість публікацій про наукові відкриття у медицині брехливі - американський науковець
Російський лікар імплантував собі під шкіру шість чіпів, щоб на відстані відкривати двері
Найближчим часом всіх людей розділяться на два біологічні види: багатих кіборгів та нещасну жеброту
Вчені вважають, що Стоунхендж збудували як макет плоскої Землі
SELECTORNEWS
Погода, Новости, загрузка...
RSS стрічка
rss стрічка новин та статтей
Яндекс.Лєнта Google.Reader
Підписатись на розсилку новин
Острів Галичина в соціальній мережі Facebook Острів Галичина в соціальній мережі Twiter Острів Галичина в live journal
Слово "алкоголь" походить від арабського слова "Аль-*ґуль", що означає "ЗЛИЙ ДУХ"
Новини на TVgid.ua
Загрузка...
Загрузка...
KINOafisha.ua - фільми, кінотеатри
Rambler's Top100
Copyright © 2009-12, “NetLS”
Счетчик тИЦ и PR Яндекс цитирования Український портАл
При повному або частковому використанні матеріалів гіперпосилання на «Острів Галичина» обов'язкове.
Відповідальність за достовірність фактів, статистичних та інших відомостей несуть автори матеріалів.
Редакція сайту «Острів Галичина» може не розділяти точку зору авторів статей та відповідальності за зміст матеріалів не несе.