Дані за
Aнонси
Фото новини
Третій сектор
Авторські роботи
Статті (ТОП 10)
Баба Ванга передбачила повернення України в оновлений СССР в 2013 році
Галичанам потрібна війна з Росією
У хоспісі - добре, але хотіла б померти вдома
Так кто же он, пан Тягнибок: еврей, полуеврей, антисемит или полуантисемит?
А якщо завтра - москаль ?
Розчленування України переноситься на рік
Як Бандера провів би Мобілізацію ?
Священник УГКЦ о Михайло Клапків купив собі АУДІ А-5 за 550 000 гривень
Как сумели за 20 лет превратить город Ивано-Франковск в поселок городского типа
Тисмениця просить у Бога ... снігу
Почему киевляне из столицы Украины перебираются в столицу Галичины ?
Чому Бог покарав москалів, що їхали на Тернопілля ?
Звідки узялася назва Галіція і що вона означала ?
Чому галицькі дівчата покидають монастирі ?
Україна нарешті має свого Жириновського та ЛДПР

Статті


Український бізнес вороже ставиться до україномовного клієнта

10.9.2016 Рубрика УКРАЇНА

Мовознавець та лектор Колумбійського університету (США) Юрій Шевчук здивований, що в постмайданній Україні досі мало хто розуміє, що інстинкт самозбереження нації полягає саме у збереженні її мови. Шевчук переконаний, що більшість громадян України – україномовні, і їх дискримінують за мовним за принципом. На думку Шевчука, в Україні не існує жодного телеканала, який був би україномовним. І обурюється, що навіть державний Перший національний телеканал практикує  «мовну шизофренію», тобто в ефірі державного мовника практикується двомовність.


Якою має бути українізація з точки зору держави? Яка відповідальність має бути у тих топ-менеджерів держави, які порушують 10-ту статтю Конституції?

Тут слід розрізняти державну або публічну царину, з одного боку, і приватну – з іншого. У державній царині завжди є неуникний елемент насильства. Існує Конституція. Якщо ви її не виконуєте, ви цим самим потрапляєте під певні санкції. Якщо ви порушуєте Конституцію і ви міністр внутрішніх справ, то вам немає жодного виправдання.

Такий міністр має піти у відставку, зазнати певних санкцій за порушення Конституції. Елемент насильства в урядовій сфері завжди є і має бути, він повинен використовуватися для утвердження офіційного статусу української мови. Якщо не володієш українською мовою, ти не можеш робити кар’єру в уряді, в суді, освіті, Збройних силах і так далі. Це світова практика.

Російськомовні очільники уряду України, Адміністрації президента, хочуть вони того чи ні, позиціонують себе як окупанти, неоколонізатори.

Мова має власну символічну й історичну логіку. Урядовець, який замість конституційно встановленої державної мови вживає російську, мову з історією агресії, поневолення і колонізації України, позиціонує себе на символічному рівні як ворог. Тоді, хоч би що він робив до, після чи під час такого мовного акту, виглядає підозрілим.

Я пригадую слова Бориса Ложкіна, який весь час повторює, що він не видавав за всю його медіакар’єру жодного україномовного журналу чи газети. Тому що це начебто не купується.


Саме таку думку, що це економічно невигідно, чуєш від багатьох видавців і не  тільки Ложкіна…

Такі люди, як Ложкін, створювали в країні ситуацію, в якій «формат» – це лише російське та російськомовне. А все, що україномовне – це так званий неформат, безвідносно до того, чи воно купується.

От візьмімо «Братів Гадюкіних». Я сумніваюся, що мені вдасться переконати якогось навіть закоренілого чорносотенця, що вони не купувалися у свій час. Хто їх видавав? Хто їх «розкручував», популяризував, намагався на них заробити?

Ми знаємо, що сталося із Гайтаною, яка чудово і цікаво починала українською. Її переконали, що українські пісні – це «неформат». Гайтани не стало як цікавої й оригінальної української співачки.

Ми знаємо, що сталося з Іриною Білик, яка починала теж українською, із Таїсією Повалій… Все це купувалося, але не продавалося, все це навіть не допускали до етапу готового культурного продукту.

Ось ще один приклад. Згадайте дискусії довкола перекладу чужих фільмів української мовою. В Україні не існує вільного ринку для конкуренції, ринок поділено між кількома монополіями, які є всі російськокультурними, які виштовхують, як вода олію, все українське.

Відомі приклади, коли досить агресивно, зі скандалами люди вимагали дотримання мовних прав, викликали поліцію, і коли м’яко, наприклад, доплачують офіціантам в рестораціях за українську мову.

Я не є прихильником якоїсь однієї тактики. Якщо ви відчуваєте, що вас не обслуговують належним чином, то в кожній цивілізованій державі клієнт скаржиться. І це абсолютно нормальна річ, я це роблю у США, коли вважаю, що мене обділили увагою як клієнта. Я це роблю без скандалу, з посмішкою на обличчі. Інша справа, що є цікава риса чорносотенного менталітету… Здавалося б, гроші не пахнуть. Ви як підприємець зацікавлені в тому, щоб ваш клієнт і носій грошей, які я мав би вам залишити за продукт чи за послугу, хотів повернутися до вас знову. Це в нормальному капіталістичному суспільстві так є.

Але в Україні складається враження, що гроші не мають значення. Вороже ставлення до носіїв української мови пересилює бажання отримати від клієнта гроші. Це цікавий парадокс українського капіталізму чи недокапіталізму, і його треба вивчати.

В Україні гроші не пахнуть, лише якщо це гроші російськомовного. Коли ж ви починаєте говорити українською, то ваші гроші набувають неприємного запаху, в них перестають бути зацікавленими. Вас радше образять так, що ви не захочете повертатися, аніж наступлять на горло своїй чорносотенній пісні, як це мав би зробити справжній капіталіст, котрий хоче ще і ще отримувати від вас ваші гроші. Українофобія в Україні виявляэться значно сильнішими за дух капіталізму і намагання отримати прибуток. Це стосується «Розетки», «Сільпо» і десятків найбільших закладів обслуговування й торгівлі.




Український бізнес вороже ставиться до україномовного клієнта
 

Добавити в обране
Google+

КОМЕНТАРІ

 
     добавити свої коментарі
ім'я:
текст коментаря:
сума: 3+8=

Відгуки мають бути максимально коректними та аргументованими.
 

leonid  | 12.9.2016
Типове спілкування білих українців і жовтих росіян


Волонтери Благодійного християнського фонду Солідарності започаткували новий соціальний проект «Читання із сіллю»
Пропозиція вальцманів: засудження 73-ьох річної матері Олега Бахматюка плюс 800 "лімонів" - в обмін на припинення кримінального переслідування прикарпатського олігарха
Бахматюк накачал меня виски и я рыгал всю ночь - Олесь Довгий
Чи пісенний флеш-моб з виконання радянських пісень, який котиться вокзалами Великої України, докотиться до Галичини?
Покійний священик о.Луцький почав "писати" листи з того світу, викриваючи корупцію в Івано-Франківській єпархії УГКЦ
SELECTORNEWS
Погода, Новости, загрузка...
RSS стрічка
rss стрічка новин та статтей
Яндекс.Лєнта Google.Reader
Підписатись на розсилку новин
Острів Галичина в соціальній мережі Facebook Острів Галичина в соціальній мережі Twiter Острів Галичина в live journal
Чи пісенний флеш-моб з виконання радянських пісень, який котиться вокзалами Великої України, докотиться до Галичини?
Новини на TVgid.ua
Загрузка...
Загрузка...
KINOafisha.ua - фільми, кінотеатри
Rambler's Top100
Copyright © 2009-12, “NetLS”
Счетчик тИЦ и PR Яндекс цитирования Український портАл
При повному або частковому використанні матеріалів гіперпосилання на «Острів Галичина» обов'язкове.
Відповідальність за достовірність фактів, статистичних та інших відомостей несуть автори матеріалів.
Редакція сайту «Острів Галичина» може не розділяти точку зору авторів статей та відповідальності за зміст матеріалів не несе.